АйЯй Новости АйЯй Новости Интересные новости со всего мира
В июле 2017 года правительство отказалось переносить вступление в силу «закона Яровой» на 5 лет. Затраты на реализацию новых норм о хранении информации оцениваются в триллионы рублей, причём эти расходы предлагается возложить на пользователей.
«Майнинг чутко реагирует на тарифы на электроэнергию. Если в каком-либо регионе электричество дорожает, майнеры просто меняют дислокацию», — комментирует Кристиан Каталини, основатель Cryptoeconomics Lab при Массачусетском технологическом институте.
“Я не поддерживаю постоянный рост на электроэнергию в стране, в том числе для промышленности. Нам нужно больше информации, аргументов от Национальной комиссии по регулированию. Они должны обосновать, почему они поднимают цены, какая стоимость экспорта в стране, какая стоимость внутри страны, какие они видят цены в будущем”, — заявил премьер.
Вице-премьер Аркадий Дворкович 19 января заявил, что в правительстве обсуждается возможность отсрочить вступление в силу требований «закона Яровой» к хранению информации пользователей. По его словам, речь идёт о переносе на несколько месяцев.
На борьбу с мусорным оползнем в Гаспре выделят 50 млн рублей. Бюджетные средства в размере 50 миллионов рублей, выделенные на рекультивацию полигона твердых коммунальных отходов в поселке Гаспра (Ялта), в первую очередь будут потрачены на борьбу с образовавшимся на полигоне мусорным оползнем.
Власти «незалежной», похоже, не в курсе, что доходы жителей стран ЕС и украинцев — несравнимы. В итоге жителям страны продолжают рассказывать сказки о том, что после того, как тарифы поднимутся, они потом начнут постепенно снижаться.
Глава Крыма также обратился к муниципальным чиновникам с просьбой сообщать о несоответствиях поручений исполнительной власти ситуации на местах. «В то же время обращаюсь к главам сельских поселений и руководству районов Республики Крым. Безусловно, выполнять решения вышестоящих организаций необходимо, однако когда невооруженным глазом видны проблемы или несоответствия в поручениях, следует доводить данную информацию до кураторов района и меня персонально. Не сомневаюсь, впредь подобные проблемы будут решаться более системно», – заключил Аксенов.
Запровадила RAB-тариф Національна комісія з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг, її рішення набуло чинності після опублікування відповідної постанови в "Урядовому кур'єрі", а сам тариф діятиме вже з квітня. Запровадження цієї системи тарифоутворення спричинило гострі дискусії: зможе чи не зможе вона працювати в нас ефективно, як це вплине на вартість електроенергії, чи вдарить по наших кишенях?
Газета "Експрес" з’ясовувала подробиці в розмові з Вікторією Войціцькою, секретаркою комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, і Андрієм Герусом, екс-членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
— Оплата державою електроенергії розподільчим компаніям за RAB-тарифом — це українське нововведення?
В. Войціцька: — Ні. RAB (це скорочення від англійського regulatory asset base) започаткували у Великобританії, цю
тарифну методику понад 20 років застосовують у Європі. Причому не тільки для електромереж, а й для інших видів інфраструктури, переважно транспортної.
А. Герус: — Загалом це непогана система, бо реально може стимулювати інвестиції та кращу якість послуг. Але вся суть у деталях — у нас цей механізм запроваджують так, що назвати його прогресивним аж ніяк не можна. Власники обленерго отримають десятки мільярдів незаслуженого прибутку, а споживачі — підвищення витрат без покращення якості послуги.
— Що ж це таке і як працює правильно, а не "по-українськи"?
— Суть RAB-тарифоутворення справді проста. Держава хоче, щоби приватні компанії, які є власниками інфраструктури, вкладали власні кошти в її модернізацію. І для цього інвестора економічно стимулюють — держава гарантує повернення певного відсотка з вкладеної у модернізацію суми. Відповідно, всі задоволені.
— Які ж проблеми з українським втіленням цього механізму?
А. Герус: — Уряд сам у своїй заяві визнав, що "встановлені НКРЕКП одинакові показники дохідності, і на стару, і на нову базу активів — 12,5%, призведуть до необгрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо позначиться на споживачах через зростання цін на товари та послуги".
Для того, щоби стимулювати власника до модернізації, реально відчутні доплати йому слід пропонувати за інвестування в оновлення основних фондів, а не доплачувати стільки ж за стару інфраструктуру, яку він колись купив за безцінь через домовленості з владою.
Нині 99% основних засобів обленерго створені не за гроші власників компаній, а за кошт споживачів електроенергії, що роками справно сплачували рахунки. То чому за це споживач тепер "заднім числом" має знову заплатити власникам обленерго?!
В. Войціцька: — До слова, понад рік тому держава переоцінила вартість активів обленерго за новою методикою. І тепер вони офіційно коштують не ті копійки, за які їх реально купили олігархи, а в багато разів дорожче. І саме цю формальну зміну вартості приватизованих активів НКРЕП використає як базу для нарахування 12,5% RAB-тарифу власникам обленерго! Як наслідок, нічого не інвестуючи в модернізацію основних фондів, власники розподільчих компаній отримають сумарно 30 мільярдів гривень додаткового, нічим не заслуженого прибутку. Щорічно!
— І хто ж ці мазунчики долі?
— Незмінні обличчя "іконостасу" українського олігархату, які володіють більшістю українських обленерго: Суркіси, Григоришин, Ахметов, Коломойський.
— Сума 30 мільярдів справді вражає. Ви можете обгрунтувати цю цифру?
— Усе просто. НКРЕКП пропонує перевести на RAB-тарифоутворення 11 обленерго (зокрема, Полтавське, Вінницьке, Чернігівське, "Київенерго", "Дніпрообленерго"). Однак ці активи були куплені за заниженою вартістю. Наприклад, у 2012 році "Вінницяобленерго" приватизували за 0,35 млрд грн, "Дніпрообленерго" — за 1,3 млрд грн.
Фонд держмайна переоцінив "Вінницяобленерго" у 8,2 млрд грн і "Дніпрообленерго" — у 13 млрд. Загальна ж сума переоцінки всіх активів може перевищити 210 млрд грн. Відповідно, щорічний RAB-тариф становитиме 25 — 26 млрд грн. Додатково власники обленерго отримуватимуть прибуток у розмірі 5 млрд грн від амортизації на переоцінені активи. Підсумуємо, і у нас виходить навіть більше, аніж 30 млрд грн додаткового прибутку.
— І виплати просто закладуть у тариф для всіх споживачів?
— Незадовго до виборів — не ризикнуть. Як виглядає, всі додаткові витрати внесуть у тариф для промисловості. Однак
здорожчання електроенергії для підприємств автоматично зробить дорожчою їхню продукцію. І українці все одно додатково заплатять за це зі своєї кишені. Тож це чергова схема обдирання людей на користь олігархів.
— І наскільки можуть зрости тарифи для промисловості?
А. Герус: — Принаймні ще на 20% — 30%.
— Ще 12,5% власникам обленерго доплачуватимуть вже як компенсацію за нові інвестиції в енергорозподільчі компанії. Це простимулює їх вкладатися в оновлення?
В. Войціцька: — Якби ж то! Якщо ми справді хочемо залучити інвестиції (особливо від іноземних інвесторів із їхніми новими технологіями), то повинні мати меншу ставку — до 2% — для старих активів на старій базі й більш як 15 — 17% — на нові інвестиції. Бо така середня ставка за депозитами в комерційних банках України. А 12,5% інвестора не зацікавлять. Маючи вільні кошти, йому вигідніше покласти їх під вищий відсоток на банківський депозит.
Андрій ГАНУС, газета "Експрес"
Какие изменения в тарифах на электроэнергию в Москве в 2018 году подробности. Новые подробности.
Коммунальные услуги обеспечивают гражданам комфортное проживание в помещении. Их поставщиками выступают специальные организации и требуют за свои услуги денежное вознаграждение.
Расходы на реализацию норм «закона Яровой» по хранению информации пользователей за 5 лет для МТС составят до 43 млрд рублей, для «Вымпелкома» — порядка 63 млрд рублей, для «Мегафона» — 40 млрд рублей, МГТС — около 17 млрд рублей, для «ЭР-Телеком Холдинга» — около 50 млрд рублей, указано в заключении.
«Майнеры находятся в постоянном поиске высоких прибылей. Это очень волатильный и изменчивый рынок, на котором в любой момент можно потерять деньги. Поэтому источник дешевой энергии — очень важный момент», — комментирует Джеймс Баттерфил, глава ETF Securities UK Ltd.
Электроэнергия является наиболее дорогим ресурсом. Норму рассчитывают с учетом наличия лифта, электро- или газовой плиты, водонагревателя, количества и площади комнат, числа прописанных людей. Нормативы устанавливают на региональном уровне, закрепляют нормативным актом, который затем утверждает исполнительный орган.
Поиск майнерами новых, чистых источников энергии пришелся на очень благоприятное время, когда весь мир озабочен тем же вопросом. Так, в США доля энергии, генерируемой ветром и солнцем, составила в прошлом году 17% от общего объема произведенной электроэнергии, что вдвое превысило показатель 10-леней давности. По оценкам BNEF, к 2040 году на возобновляемую энергию будет потрачено $9 из каждых $10, выделенных на новые проекты в сегменте энергетики. Соответственно, в зоне пристального внимания сейчас оказались регионы, способные активно использовать энергию воды, такие как Парагвай, Канада — и Грузия, где проект Golden Fleece намеревается привлечь с помощью ICO финансирование в размере $40 млн, обещая впоследствии выплачивать инвесторам дивиденды в криптовалюте.
Возобновляемые источники энергии становятся наиболее предпочтительным способом майнинга криптовалют, поскольку цены растут, а индустрии необходимо все больше вычислительных мощностей. Многие ведущие майнеры, включая Bitmain Technologies Ltd., HIVE Blockchain Technologies Ltd. и Bitfury Group, переходят на экологически чистые технологии, получая энергию в таких странах, как Канада, Исландия и Парагвай.
Как комментирует сам 28-летний Гогохия, его компания стремится к успеху, который можно будет достичь благодаря дешевой, «зеленой» и бесперебойной энергии, производимой майнинговыми фермами Грузии.
Подробнее о том, как и почему в Украине вырастут тарифы на «свет», можно узнать здесь.
* Стимулирующее регулирование — это механизм тарифообразования на основе долгосрочного регулирования тарифов (3,5 или 8 лет). Данный метод направлен на привлечение инвестиций для строительства и модернизации инфраструктуры сетей, передающих энергоноситель (электроэнергия, тепловая энергия и т. д.), и стимулирования эффективности затрат распределяющих (поставляющих) компаний.
Насколько подорожало электричество в Москве в 2018 году. Новости сегодня 06.02.2018 г.
Садоводы также почувствуют повышение тарифов. Если раньше они за киловатт платили 2,99 рубля, то со второй половины 2018 года дачникам он обойдется в 3,07 рубля. То же самое относится к владельцам гаражей и погребов – стоимость вырастет с 3,82 рубля за кВт*час до 3,92 рубля за кВт*час.
В Алтайском крае утвержден размер платы за электроэнергию на 2018 год. За год она увеличится только один раз. Так, в первое полугодие цена за киловатт останется на прежнем уровне: для городского населения с газовыми плитами она составит 3,81 рубля, для горожан с электроплитами – 3,05 рубля, а для всех селян – 2,99 рубля (с учетом понижающего коэффициента 0,784).
Тарифы на электроэнергию в Москве 2018 году видео новости. Всё, что известно на данный момент.
Тарифы на электроэнергию Москва 2018 2018-02-06