АйЯй Новости АйЯй Новости Интересные новости со всего мира
Народився 6 лютого 1945 року в селі Найн-Майл (Nine-Mile), провінція Свята Ганна, Ямайка. Його батько, Norval Sirclay Marley, служив офіцером морського флоту, коли познайомився з 18-літньою тубільною дівчиною, майбутньою матір’ю Боба Марлі. Занадто велика різниця у віці й соціальному статусі не принесла цій родині щастя. Роберт був ще дитиною, коли залишився без батька. Після декількох років життя в Найн Майлз 14-літнім підлітком він відправився на пошуки щастя в Кінгстон, столицю Ямайки. Роберт став учнем місцевого співака Джо Гіггса (Joe Higgs) і тоді ж познайомився, і близько зійшовся з Невілом О’Райлі Лівінгстоном (Neville O’Riley Livingstone) на прізвисько Банні (Bunny). Зблизила їх, причому на довгі роки, звичайно ж, любов до музики.
Популярність екзотичної команди росла по наростаючій, підкріплювана усе більш високою якістю нових релізів. У 1976 році пластинка «Rastaman Vibration» стрімко злетіла в чартах багатьох країн світу, потрапивши в Тор 10 Сполучених Штатів. Сингл «Roots, Rock, Reggae» скорив Тор 40 R&B-чарта США. Ігнорувати це явище, що зайняло свою унікальну нішу в поп-мейнстімі, було вже неможливо. Важливим свідченням визнання стало звання кращої групи 1976 року, за результатами опитування читачів журналу «Rolling Stone».
Биография Боба Марли личная жизнь фотоснимки подробности. Всё, что известно.
Легенда регги приобрел широкую популярность не только в родной стране, но и далеко за пределами Ямайки. Несмотря на то, что Боб Марли ушел из жизни много лет назад, число поклонников его творчества не уменьшается и он до сих пор остается самым знаменитым исполнителем в стиле регги.
Музиканти Upsetters, басовитий Естон Барретт (Aston «Family Man» Barrett) і його брат, барабанщик Карлтон Барретт (Carlton Barrett) у 1970 році влилися в ряди Wailers. Через рік команда заснувала власний незалежний лейбл Tuff Gong і встигла випустити трохи синглів, перш ніж відправитися в Лондон, де були узаконені їхні взаємини з компанією звукозапису Island Records, що взяла під свою опіку новостворений лейбл.
26) Пока цвет человеческой кожи, не будет играть той же роли, что и цвет его глаз, я говорю – будет царить война.
В 1963 году при помощи того же Хиггса Боб Марли организовал вокальную группу, в которую, помимо него, вошли Питер Тош, Банни Ливингстон, Джуниор Брейтуэйт, Черри Грин и Беверли Келсо. Сначала она имела название «The Teenagers» («Тинейджеры»), потом «The Wailing Rudeboys» («Причитающие Руд-бои»), затем «The Wailing Wailers» («Причитающие плакальщики»), и, наконец, «The Wailers» («Плакальщики»). Музыкальным директором группы стал её бас-гитарист Астон «Family Man» Баррет.
13) Все эти вещи, ради которых я готов умереть, просто ничто по сравнению с теми, ради которых я хочу жить.
Через рік Марлі представив ще один LP «Kaya» (1978), що включав яскраві композиції «Is This Love» і «Satisfy My Soul». У Великій Британії диск прийняли чудово, він відзначився в першій п’ятірці національного рейтингу продажів, а сингл «Is This Love» зафіксований в англійському Тор 10. У США інтерес до альбому був набагато нижчим, в ефірі американських радіостанцій до того часу домінували диско і нова хвиля.
Боб Марли история успеха детальная информация. Сводка на сегодня.
В США, однако, лишь композиция «Roots, Rock, Reggae» попала в хит-парад категории «поп» (1976, 51-е место), а «Could You Be Loved» прошла по категории соул (1980, 56-е место), но альбомы группы неизменно занимали высокие места, а песни «любви, веры и бунта», как называли их произведения журналисты, пользовались невероятной популярностью в среде интеллектуальной элиты.
11 мая исполнилось 30 лет со дня смерти легендарного ямайского музыканта Роберта Неста Марли, известного миру как Боб Марли (Bob Marley). До сих пор он является самым известным исполнителем в стиле регги и именно благодаря его международному успеху регги приобрёл широкую популярность за пределами Ямайки. Вчера Боба Марли вспоминали во многих странах мира.
Тріумфом Bob Marley and the Wailers у Великій Британії стали два шоу в лондонському залі Lyceum Ballroom, що пройшли з великим ажіотажем. Блискуче відігравши концерти для глядачів усіх рас і відтінків шкіри, за матеріалами двох виступів група підготувала концертний альбом «Live» (1975).
Причина смерти Боба Марли все что известно. Свежий материал на 10.02.2018 г.
У 1968 році Wailers налагодили стосунки з продюсером Денні Сімсом (Danny Sims) і записали з ним масу нового матеріалу, хоча їхнє співробітництво протривало усього рік. Його замінив Лі «Скретч» Перрі (Lee «Scratch» Perry), під керівництвом якого музиканти зробили нові версії найвідоміших своїх пісень: «My Cup», «Duppy Conqueror», «Soul Almighty», «Small Ахе» й інших. За допомогою бек-групи Upsetters, що залучав Лі Перрі, у цей період Wailers додали звучанню регі ті характерні риси, що дозволили йому упевнено вийти на світовий музичний ринок: оригінальні ритми, могутній вокал і винахідливе продюсування.
20) Безумцы, пытающиеся сделать наш мир хуже, никогда не отдыхают, как же я могу… Осветите тьму! (эти слова Боб Марли сказал после того, как на него совершили покушение в 1976 году. Певец тогда не стал отменять запланированные концерты — прим.авт.)
(Сэр) Боб Марли (англ. Sir Bob Marley; полное имя Роберт Неста Марли, англ. Robert Nesta Marley; 6 февраля 1945, Найн-Майлс — 11 мая 1981, Майами) — ямайский музыкант, гитарист, вокалист, композитор. Несмотря на то, что со времени его смерти прошло много лет, Боб Марли до сих пор является самым известным исполнителем в стиле регги. Именно благодаря его международному успеху регги приобрёл широкую популярность за пределами Ямайки.
Марли быстро стал звездой, символом и легендой, а его композиции стали безусловными гимнами борцов за расовое равноправие. В 1960-х он был не просто певцом, а духовным лидером, равных которому едва ли можно отыскать в современном рок-н-ролле.
Альбом 1973 року «Catch a Fire», дебют на Island Records, був у той же час і перший альбом групи, виданим за межами Ямайки. Пластинка принесла Wailers вдачу, інтерес до регі виявили меломани за межами Ямайки, що підтвердили гастролі групи в Америці і Великій Британії. Wailers продовжували завойовувати європейську й американську аудиторії, виступаючи на розігріві в таких ведучих артистів, як, наприклад, Брюс Спрінгстін (Bruce Springsteen). Вкусивши перших плодів справжнього успіху, Лівінгстон і Тош вирішили відправитися в сольне плавання. Боб Марлі продовжив творчу кар’єру, заручившись підтримкою тріо I — Threes, у якому, крім його дружини Рити Марлі, грали також Марсія Гріффіт (Marcia Griffith) і Джуді Моватт (Judy Mowatt). Колектив Марлі з заново перетасованим складом одержав назву Bob Marley and the Wailers. Вони продовжували багато їздити з концертами аж до 1975 року, коли підійшов час розібратися з накопиченим матеріалом. З нових напрацювань вийшов міцний альбом «Natty Dread» (1975), перший у кар’єрі групи фіналіст британський Тор 40 і американський Тор 100. Найефектнішим номером на альбомі був сингл «No Woman, No Cry», класичний зразок творчості Марлі, що піднявся на першу позицію англійського чарта.
В 1980 году Марли выступил в Зимбабве, получившей в том году независимость от Великобритании: к тому времени Марли был символом африканского единства, особенно в бывших колониальных странах (ещё до Зимбабве первой африканской страной, где выступил Боб Марли, в том же году стал Габон). Следом прошли успешные гастроли по Германии. Однако намеченное американское турне было прервано, когда, проведя два концерта в Мэдисон-Сквер-Гарден, певец потерял сознание во время пробежки в центральном парке Нью-Йорка. Зимой 1980 года Боб Марли прошёл курс лечения в Мюнхене у специалиста по раковым заболеваниям Йозефа Иссельса (Josef Issels), но безрезультатно. В результате химиотерапии у Марли начали выпадать волосы, сплетенные в дреды, и их пришлось состричь.
Боб Марли день памяти видео. Недавние события.